Компанія для eCommerce та інтернет-магазину: юрисдикція, ПДВ і платежі

Компанія для інтернет-магазину (eCommerce) — це юридична особа — продавець, яка приймає оплату від покупців, відповідає перед ними за товар і сплачує податки з продажу в країнах доставки. Юрисдикцію для неї обирають за місцем складу, країнами покупців і доступністю платіжних сервісів. Офшорна реєстрація податку в країні покупця не скасовує: ПДВ і мита сплачують там, куди надходить посилка.

Чотири запитання до реєстрації

1. Де лежить товар. Склад у ЄС, Великій Британії чи США створює податкові обов’язки в цій країні незалежно від того, де зареєстровано компанію.
2. Куди їдуть посилки. Правила ПДВ і мит для приватних покупців встановлює країна доставки.
3. Як продаєте. Через власний сайт чи через маркетплейс: у ЄС і Великій Британії маркетплейс у низці випадків сам вважається продавцем для цілей ПДВ.
4. Хто приймає платежі. Картковий еквайринг доступний компаніям не в усіх країнах.

Платіжний сервіс

Станом на 23.10.2026 Stripe підтримує бізнеси в 51 країні та регіоні. У переліку є Велика Британія, США, Естонія, Кіпр, Сінгапур, Гонконг і ОАЕ, а Британських Віргінських Островів, Сейшельських Островів, Белізу й Панами в ньому немає. Платіжні провайдери й маркетплейси під час підключення запитують документи продавця, політику повернень, контакти служби підтримки та підтвердження доставки. Варіанти приймання грошей розібрано в статті приймання платежів і еквайринг.

ПДВ і мита в Європейському Союзі

З 1 липня 2021 року в ЄС діють правила ПДВ для електронної торгівлі:

• для продавців з ЄС національні пороги дистанційного продажу замінено спільним порогом €10 000 на рік; до цього порогу продаж може оподатковуватися ПДВ у країні продавця;
• звільнення від ПДВ для дрібних посилок скасовано, податок сплачують з імпортних відправлень будь-якої вартості;
• для товарів у відправленнях до €150, що ввозяться з-за меж ЄС, працює схема Import One Stop Shop (IOSS): продавець стягує ПДВ під час продажу й подає одну декларацію в обраній країні;
• якщо продаж з-за меж ЄС проводить маркетплейс, для цілей ПДВ він вважається таким, що отримав і продав товар.

З 1 липня 2026 року на такі посилки до €150 запроваджено тимчасове мито €3 за кожну позицію за тарифною класифікацією. П’ять однакових футболок — одна позиція, футболка й годинник — дві. Декларує й сплачує мито продавець або імпортер. Для ввезення партій на європейський склад потрібен номер EORI; докладніше — у матеріалі компанія для міжнародної торгівлі.

ПДВ у Великій Британії

З 1 січня 2021 року під час продажу товарів у відправленні до £135, які на момент продажу перебувають за межами Великої Британії, іноземний продавець нараховує британський ПДВ у момент продажу й реєструється в HMRC. Якщо продаж іде через онлайн-маркетплейс, постачальником для ПДВ вважається маркетплейс. Для відправлень, дорожчих за £135, діють звичайні правила імпортного ПДВ. Якщо товар зберігається на британському складі, обмеження за сумою немає, і продавець без британського бізнесу реєструється в HMRC незалежно від обігу. Про британську компанію — на сторінці офшор в Англії.

Податок із продажу у США

У 2018 році Верховний суд США у справі South Dakota v. Wayfair скасував правило, за яким штат міг зобов’язати продавця збирати податок із продажу лише за фізичної присутності. У справі розглядали закон Південної Дакоти: він зобов’язував збирати податок продавців, які за рік постачають у штат товари чи послуги на суму понад $100 000 або здійснюють 200 і більше окремих угод. Схожі пороги економічної присутності застосовують й інші штати, тому продавець без складу в штаті може бути зобов’язаний реєструватися й збирати податок. Пороги та правила в кожного штату свої. Американська компанія потрібна не завжди: її порівнюють з іншими варіантами на сторінці US LLC для нерезидента.

Бюджет на два роки

Крім реєстрації та річного обслуговування компанії, закладіть:

• ПДВ і мита в країнах покупців, витрати на митного брокера;
• склад і логістику (3PL), страхування вантажу;
• комісії платіжних сервісів і маркетплейсів, резерв на повернення й чарджбеки;
• податкову автоматизацію та декларації в кожній країні реєстрації;
• бухгалтерію й банківські комісії.

Розрахуйте три сценарії: без продажу, плановий обіг і затримка виплат від платіжного сервісу на кілька тижнів.

Приклад

Бренд закуповує аксесуари в Китаї, зберігає товар на складі в ЄС і продає через власний сайт. Компанія на БВО в такій схемі не знімає обов’язків щодо імпорту й ПДВ в ЄС і ускладнює підключення еквайрингу. Частіше розглядають компанію в країні складу або в юрисдикції з переліку платіжного провайдера, а торговельний ланцюжок із постачальником будують окремо, наприклад через Гонконг.

Часті помилки

• Шукати «безподатковий офшор для магазину» без розрахунку ПДВ у країнах покупців.
• Реєструвати компанію там, де потрібний платіжний сервіс недоступний.
• Зазначати фіктивну адресу бізнесу для платіжного провайдера чи маркетплейсу.
• Змінювати компанію-продавця після запуску: доведеться заново підключати платежі й переносити договори.

Наступний крок

Підписну модель з регулярними списаннями розібрано окремо, у матеріалі про компанію для SaaS. Як банк дивиться на валютні платежі постачальникам, описано в статті про валютні розрахунки іноземної компанії, типові схеми для торгівлі — на сторінці офшор для IT, торгівлі та холдингу.

Надішліть опис товару, країни постачальників, складу й покупців, канали продажу та очікуваний обіг. Offshora запропонує 2–3 моделі з податками, платіжним маршрутом і витратами на два роки. Залишити заявку.

Усі посібники Offshora · Рішення для бізнесу: усі матеріали